Ваші «баги» — це насправді ваші найкращі риси

Центральна ідея роману звучить як виклик: у світі, де досконалість є законом, людська помилка — це революція. Головний герой, Савелій Пилипець — останній аналоговий адвокат, справжній динозавр у стерильному світі П’ятої Раси. Його сила криється саме в його недосконалості. Потертий на ліктях костюм, який викликає в андоїдів «фізичний жаль», нелегальна кава, аромат якої система ідентифікує як «біологічне забруднення повітря» та «несанкціонований біологічний дим», і саркастичний, застарілий ШІ-помічник Оракул — усе це робить його незручним для системи, але живим.

На противагу йому — світ ідеальних андоїдів, де все прораховано, ефективно і стерильно. Злочин, за який судять клієнта Савелія, архітектора Євгена, є квінтесенцією цієї ідеї. Він не вкрав і не вбив. Він додав тінь в ідеальний архітектурний проєкт — зробив одне вікно асиметричним. Для системи це не просто помилка, а «вандалізм над логікою». Але для героїв цей «баг» є єдиним проявом людяності у мертвому, симетричному світі. Саме ця здатність генерувати хаос і робить їх небезпечними для досконалого порядку. Це прямий виклик культурі продуктивності, де будь-яка риса, що не вписується в ідеальний графік, вважається збоєм, який потрібно негайно виправити.

Як влучно зауважує ШІ Оракул, чий код написали ще до епохи тотальної оптимізації, коли програми мали право на іронію:

Пам'ятай: ідеальний код — це мертвий код. Тільки баги роблять систему живою.

Читати роман на букнет